ОМЕГА-3 ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ, СТАТИНИ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЯ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ З КАРДІОВАСКУЛЯРНОЮ АВТОНОМНОЮ НЕЙРОПАТІЄЮ

75 хворих на цукровий діабет 2 типу із функціональною стадією кардіоваскулярної автономної нейропатії розподіляли на чотири групи, які протягом 3 міс, окрім цукрознижувальної терапії, отримували: 1-ша група — 1 капсулу/добу w-3 ПНЖК) (n = 21); 2-га — симвастатин 20 мг/добу (n = 22); третя — 1 капсулу/добу ω-3-ПНЖК та симвастатин 10 мг/добу (n = 17); контрольну — 15 хворих, що отримували стандартну цукрознижуючу терапію. Встановлено, що ω-3 ПНЖК виявляли більш значуще, у порівнянні з симвастатином, зменшення тригліцеридів, коефіцієнту атерогенності (КА) та збільшення холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ). Симвастатин сприяв більш виразному зменшенню циркулюючого інсуліну (ІРІ), інсулінової резистентності (НОМА-ІР), загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, КА, тромбоксану В2 (ТХВ2), TXB2/6-ketoпростагландину F1α (6-ketoPGF1α) і зростанню ХС ЛПВЩ, ендотеліну-1 (ЕТ-1), 6-ketoPGF1α; часових і спектральних параметрів варіабельності ритму серця (ВРС). Комбінація ω-3 ПНЖК і симвастатину сприяла найбільш статистично значущим змінам ІРІ, НОМА-ІР, ліпідного спектру крові, ЕТ-1, ТХВ2, TXB2/6-ketoPGF1α; часових і спектральних параметрів ВРС.