Динаміка показників ліпідного спектра крові та варіативності ритму серця на тлі застосування омега‑3 поліненасичених жирних кислот і симвастатину у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією

Мета — з’ясування особливостей впливу ω‑3 поліненасичених жирних кислот (ω‑3 ПНЖК) і симвастатину на показники ліпідного спектра крові та варіативності ритму серця (ВРС) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) з функціональною стадією кардіоваскулярної автономної нейропатії (КАН). Матеріали та методи. Обстежено 75 хворих на ЦД2 з функціональною стадією КАН, віком 50-59 років, показниками HbA1c 7,1±0,4%, які протягом 3 міс. отримували традиційну цукрознижувальну терапію. Пацієнтів стратифікували на чотири групи: 21 хворий, які протягом 3 міс., окрім цукрознижувальної терапії, отримували 1 капсулу на добу препарату ω‑3 ПНЖК; 22 хворих, які протягом 3 міс. отримували симвастатин 20 мг/добу; 17 хворих, які протягом 3 міс. отримували 1 г/добу препарату ω‑3 ПНЖК та симвастатин 10 мг/добу; контроль — 15 хворих, які протягом 3 міс. отримували лише стандартну цукрознижувальну терапію. Результати. Препарат ω‑3 ПНЖК сприяв більш значущому порівняно із симвастатином зменшенню вмісту тригліцеридів (ТГ), вірогідному зниженню коефіцієнта атерогенності (КА) та збільшенню рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і водночас не впливав на концентрацію загального холестерину (ЗХС) і холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Використання симвастатину супроводжувалось вірогідним зменшенням рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, КА і зростанням вмісту ХС ЛПВЩ, вірогідним зменшенням вмісту ЗХС, ХС ЛПНЩ і ТГ порівняно з препаратом ω‑3 ПНЖК. Препарат ω‑3 ПНЖК сприяв вірогідному збільшенню часових параметрів ВРС, проте симвастатин справляв більш виражений позитивний вплив на часові та спектральні параметри ВРС. Застосування комбінації ω‑3 ПНЖК і симвастатину в лікуванні хворих на ЦД2 з функціональною стадією КАН приводило до найбільш виражених позитивних вірогідних змін показників ліпідного обміну, часових і спектральних параметрів ВРС. Висновок. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання комбінованої терапії ω‑3 ПНЖК і симвастатину в лікуванні хворих на ЦД2 з функціональною стадією КАН.